Інтерв’ю з Somali Yacht Club

За вікном туман і морок, а у мене в плеєрі  EP пустельних Somali Yacht Club. Саме в них було взяте наше дебютне інтерв’ю, приводом для якого став концерт в Чернівцях, який відбудеться наприкінці січня (детальна інформація згодом). Історія гурту бере свій початок влітку 2010-го року, коли троє музикантів від збитку музичної енергії вирішили поекспериментувати і в результаті через рік розродилися першим EP – Sandsongs, суміш стонеру/ псіходелу/шугейзінгу. Ознайомитися можете тут, а завантажити тут.

Вітаю вас. Радісно, що свою цноту (в плані інтерв’ю, хаха) втрачаю саме з вами. ) Отож, як все починалося?

Мец: Я грав у групах різних. Завжди мріяв щось поважче пограти. Вирішив замутити гурт поважче. І давно вже знав такого чувака як Лесик, і знав, що він полюбляє таке, і що він драмер. Вот і написав йому: «Давай щось грати».

Лесик: От він мені написав на одному славнозвісному львівському форумі. Запропонував грати шось в діапазоні від скрімо до сладжу, і кароче ми вирішили піти поджемити, і я сказав, що підтягну басиста, тобто Артура.

Артур:  Це питання в мене завжди викликає посмішку, бо я згадую, що збирав нас Мец, щоб грати скрімо/пост-хардкор, орієнтуватися мали на Fall of Troy. Ну а результат ви зараз бачите самі  =)

Варто відмітити вашу назву, одразу привернула увагу. Хто і в яких обставинах придумав?)

Лесик:  Я придумав, бо я крутий і мене не цікавить інша думка. =)

Мец:  Та шось крутилось навколо африканських незрозумілих режимів.

Лесик: Насправді я почув шось про сомалійських піратів по ТВ і в купі з попередньою ідеєю меца — опа  і народилась така ідея.

Де записували і зводили ваш реліз? Плануєте випустити EP на фізичному носії?

Мец:  Записувався на Сихів REC у Львові, зводив я. В плані випустити є вже пів року випустити, вічно підстави.

Артур:  Та, підстави були. Але лякатися труднощів не варто, їх треба долати, бо вихід завжди є. Per aspera ad astra! Якби не було, ми маємо тепер гарний досвід на майбутнє.

Хто займався його оформленням?

Артур: З цим допомогти нам викликався львівський художник-початківець Юрко Яровий. Ми досить швидко узгодили варіант обкладинки, але подальша робота трішки затягнулася. Тепер же все готово і з нового року ми приступимо до фізичного випуску.

З моменту релізу EP щось змінилося у вашому звучанні? Який шлях воно пройшло до його релізу?

 Мец:  Різноманітнішим став вокал, деякий більш надривніший, деякий більш чистий. Музика чуток полегшала, чуть правильної психоделії добавили.

Лесик:  Далі в пошуках свого звуку (яке кліше). Нас насправді трохи носить в залежності того шо слухаєм. От після концу Rosetta написали пост-метал пісню, наприклад. Зара дійсно більше психоделії додалось.

Які плани у гурту на 2012-й рік? Концерти, релізи і т.д.?

Лесик:  Нарешті видатись. Ше шось записати. Кинути нарешті палки.  Нічо точного насправді.

Артур:  Виступити ще раз з Mars Red Sky, але вже в Європі.

Мец:  Померти. Якшо серйозно, то планується запис платівки.

Перерахуйте групи, які вплинули на вашу музичну «освіту» та на гурт в цілому?

Лесик:  Ну якшо загалом для мене особисто, то тут буде мільйон панк, хардкор груп. Якщо ближче до інфлюенсів саме для творчості Somali, то тут Electric Wizard, Neurosis, Isis, Rosetta, Alabama Thunderpussy, Ahkmed, Doomriders. І да, ми всі любим Converge.

Мец:  Насамперед Weedeater, Pink Floyd, Down, Ihategod, Mocassin. Недавно суперзацінив Sungrazer, Temple of Smoke.

Артур:  Панк-рок – без нього ніяк! А от на творчість в Somali надихали інші. Великим потрясінням для мене свого часу був київський концерт Kasu Weri і Mozergush!! З того все почалося і далі досить класично: Queens of the Stone Age, Eyehategod, Iron Monkey, Down.

В яких ще проектах ви берете участь? Можливо якісь соціальні ініціативи?

Артур:  Невідомий безславний коледж-рок гурт Трен.

Лесик:  На вокалі у горезвісній групі Сойа (thrashcore, power violence), драмер в Home Destinations (ex-Self Other, hardcore, hardcore punk).

Мец:  Вокал, гітара, клавіші в Polaron (post-punk, shoegazing), Марафон (lolcore), Infinity Distance (trip-hop, dub).

Що для вас стонер, окрім койотів, пісків та кактусів? )

Мец:  Стонер, сука, апасний.

Лесик:  Накуритись в хлам ололо)) (невже знов кліше). Насправді це музика, яка має викликати певний качово-тріповий стан. Не обов’язково це має бути пов’язано з хімічними речовинами… Це мав сказати Артур.

Артур:  Стоунер для мене стихія. Потужний бурний потік емоцій, який тисне на тебе всією міццю, але водночас діє зовсім несподівано – під його натиском не відчуваєш себе крихітною комашкою, а навпаки – могутнім величезним і похмурим титаном!

Лесик: Ото ти задвігнув, відсип мені.

Читаєте/дивитеся інтерв’ю? Бували такі випадки, коли попередньо гурт, виконавець, або особистість, не імпонували, але після прочитання/перегляду інтерв’ю думка кардинально змінювалася? Можливо були зворотні випадки?

Артур:  Загалом результат лише позитивний! Мабуть це ознака хорошого смаку. *пафоос* =)

Мец:  Та, в мене яскравий приклад був. Ніколи не любив Oasis, але інтерв’ю Галлахєра тупо ніштяк.

Лесик:  Я нікого не можу пригадати негативного. Не люблю коли інтерв’ю буквально опромінює ЧСВ. А вапще дивлюсь, читаю. Напевно через інтерв’ю моєю улюбленою групою стали колись і залишаються Murder By Death. Загалом, приємно знати шо пісні виконують розумні люди.

За останні декілька років я не один раз відвідував концерти гуртів із творчістю яких попередньо зовсім не був ознайомлений. Це свого роду лотерея, коли поняття не маєш чого чекати. Одним із останніх таких концертів був виступ британців Khuda на якому я просто єбало завалив від того, що видали ці два мужики.  Переживали щось подібне? Якщо так, то це були наші чи іноземні гурти?

Лесик:  Ну з недавнього це стопудоф Mars Red Sky, з якими ми недавно виступали. На годину загнали в якийсь незрозумілий стан. І таке ж було минулого року з No Guts No Glory. Це були групи від яких нічого особливого не чекав. Минулого року був дуже вражений першим виступом I Gave Back.

Артур:  Так, от з Mars Red Sky гарний приклад! Справа в тому, що така тенденція, не дивлячись на доступність музики в наш час, дуже розповсюджена. 80% гуртів, концерти яких відвідую, я не слухав перед виступом. І я зовсім не в захваті від того. Я, чесно кажучи, зараз і не пригадую випадків, коли невідомий гурт захоплював би з першого разу. Мабуть, я просто іншого очікую від живих виступів.

Мец:  Ну я опупів від виступу Dan Stark.

Лесик:  О так, вєрняк. Прівєт Дрону!

На рахунок наших гуртів та музичної сцени в Україні цілком, в мене є декілька запитань. За останні 5 років я на власній шкірі відчув розвиток музичної сцени в Україні. По правді кажучи здається ніби все йде до кінця. ) Я вухам не вірив, коли з’явилися перші чутки про Rosetta, а тут вже анонсовані AmenRa, Year of No Light, Misfits, RHCP etc. А що ви скажете щодо цього?

Мец:  Який ж то кінець, то тупо ніштяк. І Продріщі, і Корн, і Лімп Бізкіт. То шо нада.

Лесик:  Оті всі групи, шо приїжджають мало шо мають до нашої сцени. Просто слухач в нас норм з’явився. Але ващє, укр сцена дуже тішить. За останній рік вибились групи які грають реально акутальну і прікольну музику.

Артур:  Я радий, що почали заглядати такі гурти. Але, дивлячись на світову поп-сцену, ми все-рівно лишаємося країною третього світу. Коли RHCP, Motorhead чи Korn давно відгриміли по всьому світу, то лиш потім вони приїжджають до нас. Трохи краща ситуація на андеґраунд сцені — приємно, що європейські гурти за символічний гонорар приїжджають грати і їм подобається і вони вертаються до нас ще і ще! В цьому плані радують фестивалі Старе Місто і Crash Test Fest.

Чи можете виділити українські гурти європейського рівня? Що скажете про нашу distorted-сцену?

Артур:  I Gave Back, +/-, Stoned Jesus, Slow Ride Home, Stinx, Хвилини Тисячі Мільйонів, Riot on the Radio – це перші, кого хочеться виділити і це Європа, да! Але це зовсім не значить, що старушка Європа цього немає. Приємно мати гурти такого рівня «в себе під боком» і з великою насолодою відвідувати концерти!

Знаковим концертом був для мене виступ Kasu Weri i Mosergush! Після того я відкрив stoner.

Лесик:  Ну вот кагбе дійшли до цього питання. Ну звісно це Bluesbreaker, I Gave Back. Також в distorted-сцені це Mozergush, Stoned Jesus, Kasu Weri, Snakerider, Selma.

Мец:  Ну і Somali не забуваєм. =) *ізображаєм папу*

Чим займаєтеся у вільний час окрім музики?

Лесик:  Подрочую.

Мец:  Вирощую помідори, кінний спорт, метання метану. Насправді працюю, акробатика і всьо.

Артур:  Спорт люблю дуже. Волейбол особливо. Ще дуже захоплююся «кінотворінням». Після перших спроб тепер маємо затяжну паузу, але ентузіазму ніскілечки не поменшало!

Лесик:  А я більше нічо.

Ви корінні львів’яни? Хотіли би жити деінде в межах України?

Мец:  Нє, я народився в Ужгороді, в 3 роки переїхав у Львів. В Одесі хотів б пожити.

Лесик:  Я, курва, ґаличанин, народився в славетну місті кави та бруківки — Львові. Ну ви понєлі. )

Артур:  Я курва волинєка! З такого собі містечка Кузнецовськ. Ву Львові вже 2,5 роки. До того ще було навчання в Києві 5 років, але той темп мені не сподобався. Дуже симпатизував Одесі, але там упороті люди і враження про то місто в мене дуже погіршилося.

Перерахуйте переваги і недоліки Львову? На вашу думку Львів готовий до Євро-2012?

Мец:  Недолік — кава та бруків, і всі дебіли які цим надихаються для творчості.

Лесик:  Лол. Ну в нас насправді вроді красіво. Але це місто контрастів. Декому в ньому дуже затишно, дехто його люто ненавидить. А ваще – «Мій район Сихів» (с).

Артур:  А я от не бачу ніяких проблем в надиханні такими явищами. Львів дуже кльовий – він компактний і в ньому є все необхідне для життя. З недоліків виділив би поголовне захоплення футболом і велику кількість пиздомитців на см. кв.

В нас є стадіон і Лемберг гостей приймає з покін віків, тому до Євро ми готові!

Мец:  Євро 2012? Нє, нє слишал.

Багато туристів приїжджаючи до Львову мислять стереотипно і бояться ледве не побачити на ратуші прапор Третього Рейху, а на ліхтарях повішених євреїв. Спробуйте спростувати це, на мою думку, хибне уявлення. Як боротися з «кухонним шовінізмом»?

Мец:  Ааай, піздьош всьо. Просто приїжжєйте, туво всьо люксосово!

Лесик:  Стереотипи існують і диму без вогню не буває. Все шо є, то певне культурне середовище, яке в сукупності з іншими факторами може сприяти розвитку радикальних настроїв. Але все одно це все стереотипи. Спростовувати особливо нема чого. Кому це цікаво — сам розуміє, шо це міфи.

Артур:  Звісно, що диму без вогню не буває. Були часи, коли за російську говірку в маршрутці робили зауваження, а якщо везли ліву групу з Білорусі, то треба було барикади ставити. Але це все тягнеться на моді. Багато хто в критичній ситуації не піде ризикувати за ідею, а от на футболі пообсирати іноземців це кльово! Це дало своє коріння – коли приїжджають гості зі сходу чи Росії, то вони на перших порах нервують. Та зараз це все кануло в лету. Мода є мода – вона пройшла і пацани виросли.

Як боротися з кухонним шовінізмом?.. Нам потрібно вчитися бути гордими і впевненими, бо ми прекрасна нація, але коли це лишається вдома перед телевізором чи вислуховується постійно лиш близькими, то так діла не буде.. Росте нове покоління, яке не знає совка, яке дивиться на Європу, яке «є реалістом – вимагає неможливого»!

Чого побажаєте нашим читачам в Новому Році? Можливо якісь запитання до нас?

Мец:  Бажаю смачної паски, ковбаски і трахатись побільше.

Артур:  Шануймося, бро!

Лесик:  Пашутіл. ) Побажаю підтримувати місцеву андеграунд сцену. І яскраво пережити останній рік цього світу. ) Коли ми з тобою сало з водярою йобнем? =) (О. – як тільки, так одразу. :*)

Артур:  Ах да! Коли нарешті ву Львів перебиратиметесь?? =) (О. – хах, ну для початку потрібно завершити всі справи в Че. 😉 :*)