Інтерв’ю з Ярославом Гробом

Привіт, сьогоднішнє інтерв’ю було взяте в молодого художника і райтера, а також мого нового друга — Ярослава Гроба. Ярослав займається стріт-артом та малюванням афіш (як виявилося — не тільки). Ми познайомилися влітку минулого року у Львові. Дізнавшись, чим Ярік займається, мене одразу зацікавила його діяльність, оскільки я завжди захоплювався вуличним мистецтвом, і ще до написання нашого першого в’ю ми з Оленою вирішили, що в Гроба його також потрібно обов’язково взяти, щоб ближче познайомитися та поспілкуватися про його діяльність.

Привіт. Представся, будь ласка.

Привіт. Я Ярослав Гроб.

Де ти проживаєш? Часто подорожуєш?

Зараз проживаю у Львові, хоча насправді постійно перебуваю у дорозі між Понінкою (пр. автора – Хмельницька обл.), Ужгородом, Рівним, Львовом та іноді Києвом. Моє проживання у будь-якому місті носить сезонно-міграційний характер, залежний від мого стану. У мене таке враження, що дорога — це мій постійний дім останні років сім, з короткочасними зупинками.

Подорожую тільки по Україні в міру відсутності документів і політичного устрою цього світу, який мене не влаштовує з усіма цими чіткими соціальними градаціями на народи та країни. Я за світ без кордонів.

В якому віці відкрив свій талант до малювання?

Я нічого не відкривав. Це є у всіх. Просто різне. Не люблю слово талант.

Хах, знав, що тобі не сподобається формулювання запитання. А хто, або що вплинув на твій світогляд? Музика відіграла роль в становленні твоїх поглядів?

Формування мого світогляду — життєві обставини, випадок, залежності. Вплив на мене триває досі. Думаю, людей, котрі вплинули на мене багато. Деякі поруч, деякі розгубились, втратились. Ну і середовище, у котрому я перебуваю протягом життя теж важливе. Куди ж без відчуття самотності у всесвіті болю, голоду, іноді щастя, світла, анархо-індивідуалізму.

Музика. Музика — це так багато. Моя творчість нерозривно пов’язана з нею. Музика – це те, що постійно поруч,  дуже наскрізно у мені. Музика. Складно. Я складний без неї. І з нею. Музика – це те,  що колись мене дуже змінило. Яна Дягілєва. Гражданская Оборона, Рабы Лампы, D.O.B. Community, RUN-D.M.C., Thema Eleven, Amanda Woodward, Balboa, TESA, RADIOHEAD, MONO, Beefcake, NIRVANA, ARCHIVE, ILLYA, AVRORA 6542, EKKAIA, FALL OF EFRAFA, Pazahora, Year of no Light, The Angelic Process, SELMA, ISIS, AMENRA – це не усі групи, які свого часу сильно вплинули на мене. Без цього пусто. І звичайно хардкор-панк концерти. І не тільки.

Де можна ознайомитися з твоїми роботами в Інтернеті? Де можна оцінити твої роботи наживо? Виставку не плануєш?

http://cargocollective.com/yaroslavgrob — це сторінка з деякими моїми роботами і посиланнями на сайти, де можна подивитися інші. Не все викладаю в інтернеті,  в основному це тільки ілюстраціїї та вуличні роботи.

Наживо мої роботи можна побачити у мене. ) Деякі у друзів або на виставках.

Наступного тижня відкриваю виставку у Львові. Майже рік чекав її.

В якому стилі ти працюєш у роботі з афішами, а в якому зі стінами?

Ніколи не брався стилістично класифікувати те, що я роблю, але дуже люблю називати це мінімалізмом. Кажуть, що це не так.

Перелічи улюблених художників, як сучасності, так і минулого тисячоліття.

Мені подобаються вибірково багато художників. Улюблених два:  Стас Турін і Павло Маков.

Яка твоя улюблена техніка виконання?

Улюблена техніка ручка-папір. Через свою доступність будь-де. Ну а потім вже акрил-стіна, акрил-полотно, лінорит.

Займаєшся стріт-артом в живому місті чи тільки на покинутих будівлях?

Останні декілька років не дуже активно роблю щось на вулицях міст. Місто виснажує мене. Я виріс не у місті. Те, що я свого часу робив на вулицях — це був пошук. Зараз просто змінив поле і умови пошуку. Є цікавіші мені об’єкти, ніж вулиці міст, що і так перенасичені інформацією. Там, де природа бере верх над діяльністю людини.

В своїй творчості націлений на певну аудиторію чи намагаєшся робити її доступною для всіх?

У кожного є свій глядач. Я не стараюся. Напевно, окрім афіш, котрі розраховані на чітку аудиторію.

В тебе є цілі, яких ти прагнеш досягнути своєю творчістю?

Складно відповісти. Корінь цього у всіх один, але не хочу так думати. Промовчу краще.

Розкрий коротко основні теми, зображені у твоїх роботах.

Тем не так вже і багато. В основному це питання власного утопічного відчуття свободи, її чіткої грані. Документація пережитих подій, емоцій, віднайдення або руйнації власної цілісності. Часто дуже хочеться відійти від такого суб’єктивного, абстрагуватися від себе у творчості. Давно хочу почати робити якісь ідейні, близькі мені, політично-ангажовані постери.

Неодноразово помічав на твоїх роботах маленькі хрести на вершинах будівель чи на твариних. Що вони означають?

В моїх роботах багато символізму, відкритого і не дуже. Люблю символізм. Не люблю пояснювати. Це складно, довго, непотрібно.

Спільна робота з Teck’ом

Те, що твоя робота приносить тобі задовлення це зрозуміло, але яка саме частина цього процесу, приносить його найбільше?

Не завжди це задоволення. Не завжди зрозуміло. Якщо це ілюстрація — побачити готову річ, котру ілюстрував. Друк змінює роботи. Якщо це стіна — процес перекриття площини фарбою, вписування у середовище, відчуття фактурності. Якщо графіка — почути чужі думки на рахунок того, що це, почути хорошу критику.

Не хотів би малювати на замовлення для журналів, газет і т.д.? 

Думаю мені було б цікаво мати такий досвід. Завжди любив, самвидав diy-punk.

Чим ти ще займаєшся окрім вищеперерахованих мною стріт-арту і малювання афіш? Можливо якісь соціальні ініціативи, музичні проекти?

Зазвичай витрачаю життя як усі. Нехтую часом. Ділюсь життям з подорожніми у ньому, близьким і не дуже. Знаходжусь у дорозі у якесь місто, іноді готую виставки і проекти, іноді читаю. Постійно слухаю музику. Допомагаю знайомим і не знайомим музичним групам з ілюстрацією і дизайном їх альбомів, сплітів, мерчу.

Іноді думаю про власний музичний проект, але тільки думаю. Минулою весною в Ужгороді записав декілька треків з моїм другом Дімою. Така собі суміш тріп-хопу, абстракт хіп-хопу. І депресії, втоми.. Дуже давно хочу навчитись грати на гітарі, зібрати dark hardcore або crust групу. Мєчти-мєчти.

В тебе є якісь принципи/заповіді/догми, називай це як хочеш, за якими ти живеш?

Є, їх багато. Я без них не я. Перечисляти не буду, довго. Це все обмеженість. Об’єктивна і суб’єктивна.

Ти вегетаріанець/веган? Є якісь поради щодо приготування дешевого і швидкого обіду?

Я вегетаріанець. Приготування їжі не відбирає в мене багато часу. Люблю готувати. Хоча я рідко кудись поспішаю. Люблю просту і смачну їжу. Раджу всім спробувати готувати підливи з соєвим фаршем і овочами. Це недорого, швидко і дуже окай до будь-якого гарніру. )

Як ти вважаєш, людство загине у власній блювоті  чи все-таки прийде до утопії,  і ми побачимо чорно-зелений світанок?

Знаєш, я прибічник багатьох утопій, цієї також, але іноді так давлять сумніви. Сумніви на рахунок місця і потрібності людства. Всесвіт без існування кожного з нас неможливий, але у нас забагато ігор з визначенням своєї ролі тут. Ми перебільшуємо своє значення. Людство – це тимчасове явище, думаю. Час покаже, яким буде світанок. Особисто я за чорно-зелений, але чи потрібно це. Протиріччя мої.

Що можеш сказати про сучасне українське мистецтво?

Воно є. Неоднорідне, іноді не правдиве, невиправдане, щире. Комерційне, підвальне, різне. Українське сучасне мистецтво у пошуці себе. Мене радують ліві політичні ініціативи молодих художників останнім часом. Це так потрібно говорити голосно свою правду. Головне не нав’язувати, не бути другою стороною тоталітарної монети.

Для завершення інтерв’ю можливо в тебе є якісь поради читачам, або ж запитання до мене?

Вірити.

Спільна робота з Fol’ом та Hir’ом.

Спільна робота з Teck’ом

Спільна робота з Teck’ом

Спільна робота з Teck’ом