Панк-рок з жіночим обличчям

FEM
Ще осіннім вечором ми щось робили на своїй кухні в Житомирі і вирішили на 8 березня зробити інтерв’ю з дівчатами в панк-сцені. Натхненні фільмами “From the back of the room” та “We don’t need you” ми хочемо вийти із тіні у музичній сцені та почути інших дівчат. Ми зібрали серію коротеньких інтерв’ю з учасницями DIY-сцени України: тих, хто грає в гуртах, мутить дістро, пише зіни, робить дизайн афіш, організовує концетри, фоткає чи знімає їх на відео, готує їжу на фестивалі, б’є татухи, веде пабліки в соц.мережах і т.д.

Ми розіслали запитання близько сорока дівчатам, тим, кого знали особисто, або про кого нам розказали друзі. Звісно, що когось, на жаль, забули. Нижче ті відповіді, які нам надіслали. Ми не зі всіма у всьому погоджуємось, але це нормально. Усі ми — різні, але усі ми варимось в одному панк-котлі.

Відповіді ми ставили у тому порядку, в якому їх отримували, так що жодних критерій у розміщенні не було.

Сподіваємося, що тим, хто читатиме, буде цікаво. А дівчатам, які відповідали, — величезне дякую! Ну, і також вдячні .aorte (та усім іншим, хто розшарить) за розміщення.

Юля&Юліана

Кожній із дівчат ми задали три однакових запитання:

1. Як часто ти стикаєшся з проявами сексизму у повсякденному житті? Чи є для тебе сцена безпечнішим простором?
2. Як святкуватимеш 8 березня?
3. Що б ти хотіла побажати іншим дівчатам?

НІНА

Навчаюся на факультеті психології та фотографую.

Мені здається, що із сексизмом стикаються усі практично кожен день, але не всі це помічають, або ж просто не хочуть помічати. Особисто я стикаюсь з таким рідко, тому, мабуть, мені пощастило. : ) І я себе безпечно почуваю будь-де.

8-го березня я надіюсь отримати каву і сніданок в постіль, а ну і звичайно ж квіти, на цьому моє святкування закінчиться.

Дівчатам хочу побажати, щоб знали і не забували, що ви ДІВЧАТА, не робили з 8 березня культ вимагання «лакшері» подарунків від хлопців, усміхались, раділи життю, ну і звичайно ж розцвітали, тому що прийшла весна.

НАТАЛЯ

Natasha_Pirogova_2

Драмер в KROBAK та H.SOROR, частина команди kiraigigs, беру участь у записі концертних аудіо та відео.

Важко відповісти, бо прояви сексизму сприймаю як спроби компенсувати комплекси та власну нікчемність, а, отже, мені до них якось байдуже, не слідкую за їх частотою. Насправді, на сцені до барабанщиці підвищена увага особливо з боку деяких хлопців-драмерів, бо є такі, що вважають дівчат нездатними грати музику, а тим паче на барабанах – суто «чоловічому інструменті» (лол). Однак мене це не чіпляє, бо я роблю те, що люблю, і це щастя.

Святкуватиму ідеально – на сцені луцького «Бункеру». Це буде другий концерт з весняного туру H.Soror.

Робіть те, у що вірите.

ЖУЖА

Zhu_1Фотограф, участница Ruins DIY.

Если честно, то не могу вспомнить ни одного случая проявления сексизма, который бы меня обидел. Шуточки а-ля «твое место на кухне» меня совсем не задевают, я сама люблю посмеяться на подобные темы. А сцену считаю вполне безопасной, если не считать стандартные случаи, когда получаешь пяткой в нос или локтем под дых. : )

Даже не планировала еще. Для меня это тот праздник, когда получаешь красивый букет от папы (вот в этом я уверена на 100%), а вечером собираешься с кем-то выпить.

Быть счастливыми, найти себя и людей, на которых можно положиться.

ГАБРІЕЛЛА

Gabriella_1
В інтеренеті іноді підписуюсь як GabbyLovesPie. Навчаюсь, працюю, малюю всякі «глупасті». Займаюсь ілюстрацією, малюю монстриків. : ) Також, буває, співпрацюю з українськими гуртами важкої сцени, створюю для них афіші, мерч. Деякий час займалась організаційною діяльністю на фестивалі “Креденс”, що відбувався на Закарпатті у м. Виноградів. Зараз проживаю у Львові, родом з Полтави, а виросла на Закарпатті, тому важко можу відносити себе до якогось одного міся дислокації.

Сексизм глибоко вкорінився у нашому суспільстві, хоча, в Україні він якби має своєрідний характер, він визначається, трохи несерйозним поверхневим відношення до жінок як професіоналів. Тобто я, буває, стикаюся з відношенням до себе, як дівчинки, яка щось собі там малює, і не будемо, як то кажуть, її за це осуджувати, помалює, а потім пройде, потім і заміж вийде і діточок понароджує…якось так. Авжеж, це не всюди, і в більшості я таке зустрічаю поза своїм якимось постійним оточенням. Подібні архаїзми — якесь глупе виявлення глибинних чоловічих комплексів щодо власної нереалізованості. Тому я не гостро на таке реагую, просто виявляю співчуття…

8 Березня не знаю як святкуватиму, мабуть, привітаю маму і піду на якийсь концертик.

Побажати, насамперед, хотіла б сміливості. Визнавати те, що ми дівчата, і ніякі там не чоловіки, не піддаватися на класичні соціальні ролі, відведені для нас суспільством, але залишатися прекрасною половиною людства завжди і всюди. Мати силу волі займатись тим, чим хочеться, дивуватись дивовижам, створювати дивовижі і бути дивовижними, бо жінки все-таки такі прерасні. Не втрачайте внутрішню норовливу дівчинку, яка хоче свята і морозива, але паралельно будьте готовими те морозиво взяти силою!

НАФАНЯ

Nafanya_3Привет! Меня зовут Нафаня. Мне 22, я живу на планете Земля. Всю свою жизнь я влюблена в панк-рок. Для меня это не просто музыка, но и стиль жизни, своё самовыражение, свобода. Я играю на барабанах (ех-группа Crackpot), снимаю анимацию, клипы (режиссурой занимаюсь, короче говоря), воспитываю прекрасного сына Ореста, живу, люблю и вытворяю всякие разные вещи. )

С сексизмом встречалась довольно-таки часто, по сколько, моя профессия (режиссёр кино) и моё хобби (барабаны) зачастую являются более «мужским» делом. Мой мастер в университете многократно делал акценты на том, что женщина не может быть хорошим режиссёром, так как рано или поздно она забеременеет и полностью уйдёт в материнство. Я ломаю этот стереотип, как могу, — будучи беременной, сняла клип, а сейчас занимаюсь монтажом на дому. Насчет барабанов я тоже часто встречала предвзятое мнение, что мужчины лучше в этом деле, типа, у них координация лучше, чем у женщин. Какой бред, честное слово! Есть такие крутые бабы, которые любого мужика сделают, просто их не так много и они не так широко известны, как мужчины. Посмотрите хотя бы, что вытворяет Cindy Blackman или Sheila E.! Сцена помогает больше раскрыться и почувствовать себя вне рамок.

Как праздновать буду, еще не решила. Пойду гулять с малым и угощу себе какавушкой, может встречусь с подругой. : )

В это нелегкое время хочу пожелать всем Мира. Девушки, созидайте, любите себя и всё, что есть у Вас. Будьте вдохновенны и вдохновляйте жизнь и любовь, во всё, что вы делаете!

ЛІЗА

Ліза, грала в Curie, у вічному пошуку роботи, переїжджаю зі Львова в Київ, з Києва до Львова

Liza_1

Власне, в контектсті пошуків роботи, стикаюсь з сексизмом постійно. На моїй сторінці у фб раніше часто можна було прочитати розповіді про роботодавців, які просять фото з декольте, а також пропонують підозріло високу заплатню, аргументуючи її «понаднормовою роботою» за наявності двосторонньої симпатії і ще багато іншого.
Згадуючи виступи з Curie, виринають лише позитивні емоції. Коли стираються всі рамки та межі, зникають стандарти та упередження, бо ти на сцені, ти кайфуєш і люди з натовпу разом з тобою (ну ті, яким подобалась наша творчість).

8 березня з дитинства у мене асоціюється з квітами та цукерками, які нам з мамою щороку дарував батько. З часом до них додалась ще пляшка якогось смачного алко (маму на роботі задаровують всіляким, от вона і ділиться), то ж, мабуть, буду обжиратись тими цукерками і алкоголем з подругами. Не знаю.

Я би побажала всім нам постійно вдосконалюватись і демонструвати свій ріст на ділі, в якихось здобутках. І щоб всі наші досягення завжди визнавались і були оцінені по заслузі.

НАТАША

Natasha_3

Басистка H.Soror.

Чем чаще ты кричишь о сексизме, тем сильнее его жертвой становишься, случается, девушки играют лучше парней, но чаще наоборот. И это без ярлыков феминизма или анархизма, или прочих терминов. Кажется, я мимо этого проекта. У вас замечательная идея и, надеюсь, хватит сил ее реализовать, но лично меня немного отпугивает слово феминизм. Чем больше пытаться доказать что-то мужчнам, тем шуточнее они это будут воспринимать. Я не играю в группе, чтобы кому-то что-то доказать, с сексизмом не сталкивалась никогда.

КАТЯBelka_2

Привіт. Мене звати Катя. Я з Києва. Я учасниця колективу (Е).Д.(А). Також я періодично займаюся фото- та відеозйомками на концертах.
На жаль, з сексизмом зустрічаюсь доволі часто. Як на роботі, так і на тренуваннях. То сцена є дійсно найбільш безпечним простором, де я буваю.

На 8 березня збираюсь піти на феміністичний марш в Києві та відпочити с подругами.

Хочу побажати побільше рівності у всіх сферах життя і сил до боротьби з дискримінацією та сексизмом. : )

 

 

АНЯ

Anya_1

Привіт, мене звати Аня, я ударник і вокаліст київської нойз-групи On The Wane. Навчаюся в Київському Політехнічному Універститеті, обожнюю кататися вночі по місту на велосипеді і мрію про світове визнання моєї групи.

З сексизмом у повсякденному житті зустрічаюсь доволі рідко, як-от наприклад дружні жарти від одногрупників (на 20+ студентів в моїй групі є аж 3 дівчини), але ніколи не приділяю цьому більше уваги, ніж треба. Я вважаю, що не варто роздувати із мухи слона — треба показувати рівність жінки ділом, а не словом. : )

На восьме березня в мене запланований автостоп-фест у Карпати з великою компанією друзів. Останнім часом, до речі, багато подорожую саме у такий спосіб, завдяки чому виявила, що є набагато більше добрих та чуйних людей, аніж я очікувала.

Дівчаткам хочу побажати на це свято досягати цілі і не розмінюватися на дрібниці.

ДАРИНА
Daryna_1

Дарина, басистка On the Wane.

Я, конечно же, за полное равноправие мужчин и женщин. Только, к сожалению, слишком часто женщины сами провоцируют неуважительное отношение к себе своим поведением. В обществе, особенно в нашем, чаще всего женщина считает что ее дело — быть красавицей и менять свою красоту на все, что ей нужно: деньги, шмотки, отпуски, подарки. Да вы же сами все знаете. От такого положения дел в обществе, и у мужчин в частности, формируется впечатление, что женщины — продажные и не слишком умные существа. И пока женщины не начнут себя вести иначе — феминизм не поможет изменить их мнение.
Если женщина хочет, чтобы ее уважали, то в первую очередь она должна уважать себя сама.

МАША

Masha_3

Меня зовут Маша, живу в Житомире, учусь на ветеринара, люблю рисовать и занимаюсь домашней татуировкой. Планирую и дальше расти и развиваться в искусстве тату

По счастью, с сексизмом сталкиваюсь довольно редко, но тем не менее все равно бывает. В основном, суждения с оттенком сексизма исходят от недалеких, ограниченных людей. Сцена является для меня безопасным пространством, где всегда чувствую себя легко и непринужденно.

Еще не знаю, как буду праздновать 8 марта, раньше всегда проводила его как и любой другой день. Скорее всего не буду нарушать традиций.

Хочу пожелать всем девушкам свободы от дурацких предрассудков, уважения и любви.

САША

Sasha_4
Звати мене Саша (Спакуха). Живу в прекрасному місті Києві, навчаюсь в менш прекрасному університеті КНЛУ на польській філології. Але там багато гарних людей, тому поки мене все влаштовує. Готує смачні бургери (прим.авторок : )).

З проявами сексизму не стикалась взагалі, а якщо і стикалась, то не було причин серйозно про це задумуватись. Або в наш час це рідке явище, або я мало обізнана в цій сфері. Впевнена за великі прояви сексизму 60-70х рр. Не знаю в якому розумінні «сцена», тому затрудняюсь у відповідді. Якщо щодо музичного плану, то сцена завжди являється безпечним простором, хоч я ніколи не грала і не виступала, і не бачила всього, що відбувається в залі, як учасник якогось гурту.

Ніколи не святкувала 8 березня аж так офіційно, але завжди знаходила хвилинку щоб привітати маму. І взагалі, ці свята — окрема тема. Коли ти зі своїми рідними і друзями — кожен день як свято.

Дівчатам побажати щирості і світлого розуму, а ще трохи стриманності, адже нікому не потрібні ті зайві емоції і фальшива «акторська майстерність». : )

РОКСОЛАНА

Roksolana_1
Мене звати Роксолана, я з Києва, граю в кількох групах (серед них Вокіндогу — авт.), вчусь в архітектурному, катаю на шосику, ну і займаюсь всяким таким. : )

Звісно, з сексизмом стикаюсь постійно, щодня. Але він проявляється тільки в речах типу поступитися місцем в транспорті (коли доводиться на ньому їхати), допомогти нести важку сумку або зробити за мене якусь іншу фізичну роботу, чи скажімо щось спаяти, забити гвіздок, вкрутити лампочку. (А всі ці речі, на мою думку, можна розцінювати як сексизм, бо чоловіки показують своє фізичне «прєвасходства» або «нє женскоє ето дєло»).  Здавалось би, я і сама чудово впораюсь … : ) Але як на мене, є речі, які обумовлені фізіологією, а є звичайна ввічливість чи «турбота», як завгодно, їх всіх можна розцінювати як сексизм і ні. Грань тонка. Звісно, мене ніхто не змушує прати шкарпетки або самостійно виховувати дітей, і я можу обиратися на якісь високі посади. Може так склались обставини, що воно так, і мені повезло, хто зна. А моя сцена і моє повсякденне життя по суті те саме, бо мене оточують всі ті ж самі люди. Я маю на увазі, сижу я зараз на сцені собі граю чи ні, а ставлення до мене те саме. Скажу точно, що якісь жорстокі форми сексизму, оминули мене, слава Джону!

На 8 березня лише чекатиму, що брат з папою подарують квіти. А взагалі це свято в більшій мірі для мам, тож старатимусь для своєї.

Іншим дівчатам могла б побажати самим не ставати сексистками. : ) Маю на увазі, в бажанні бути рівними не возвеличувати себе над чоловіками, бо чим ми тоді кращі, ну і звичайно не змушувати їх робити якусь роботу просто тому, що вони чоловіки, бо в цьому випадку ми робимо їх сексистами власноруч (не забуваємо, що дискримінація за ставою ознакою не означає дискримінація за жіночою ознакою). А проти жорстокості і неповаги звичайно треба повставати і бити в усі дзвони, гідного ставлення ніхто не може забирати або не додавати!
І до речі, я не вважаю що нам треба виходити з тіні, бо на мою думку, ми і так вже на світлі. Відчуття, що ми своїми думками про тінь тільки заганяємо себе туди, насправді все не так вже і погано … : )

ВЛАДА

Vlada_3
Всем привет, меня зовут Влада, мне 26 лет, ранее играла в группе My Victory на басу, так же администрировала группу Mosh Beatdown Hardcore, сейчас работаю в ИТ компании рекрутером. В свободное время занимаюсь пауэрлифтингом, 29 ноября 2014 года заняла первое место на Чемпионате Украины, чему была несказанно рада, так как это был лучший подарок на день рождения, который я сама себе сделала..
Имею высшее образование (филологическое), работала журналистом, люблю готовить, занимаюсь декупажем.

Практически каждый день, крайне улыбают шуточки из разряда «ты же девушка…» касательно спорта, да и не только… В зале вообще творится беспредел…
Честное слово, надоело, сколько можно это слушать? Кому какое дело, чем я занимаюсь, это мой выбор, уважайте его. Ну нравится мне тягать штангу и т.д.
Чи є для тебе сцена безпечнішим простором?
Да, тут люди с более широким кругозором. Не знаю как сейчас, но ранее было так. Больше общаюсь с ребятами из Германии, у них очень дружественно-настроенная сцена, всегда готовы помочь, поддержать, крайне искрение и добрые, относятся ко мне как к сестре, что не может не радовать. Стабильно посещаю их концерты, 1-го мая планирую поехать в Берлин, для них это грандиозный праздник, много парадов, концертов, причем бесплатно! В прошлом году хорошенько оторвалась, было около 16 сцен, с различными стилями музыки, в основном провела этот день у сцены с хк музыкой и антифашистской.

Да никак, пойду на тренеровку, скоро Чемпионат Украины, надо готовиться!

Никого не слушайте, делайте то, что хотите. Самое главное идти к своей целе и у вас все получится!

МАША

Masha_Grotesque_1
Привіт, мої любі! Офіційно Діордічук Марія, неофіційно достатньо ніжно Маша. : ) Я дико не люблю псевдоніми. Художниця, учасниця Grotesque Tattoo.

На щастя, рідко. Останній рік я досить мало була в Україні, я подорожувала та багато працювала. Для розвинених країн не притаманна ніяка стереотипізація та упереджене ставлення до гендеру, там почуваєш себе вільною та щасливою. Тому що кожна особистість поруч є внутрішньо абсолютно вільною, вже вихованою в толерантному та адекватному суспільстві. Нам ще треба пройти певний шлях до повної дестереотипізації.

Та ніяк, день як день. Як можна було так ненавидіти свою стать, щоб публічно день громадських виступів повій зробити міжнародним жіночим днем? Це буде неділя, отже, можна погуляти містом і помалювати.

Бути собою, бути вільними та щасливими, насолоджуватись кожним днем, знайти справу, яку любиш і віддатись їй повністю. Не звертати увагу на стереотипи, посміхатись, коли весь світ наче змовився і говорить «ні» всім вашим починання. Коли робиш те, що треба, те, що любиш, всесвіт завжди розкриє обійми і скаже ТАК!

АЛЁНА

Alena_Skady_2

Привет, я — Алёна Скади, Киев. Татуировщица, барабанщица

Так случилось,что уже как-то давно не сталкивалась с сексизмом по отношению к себе. : ) Наверное, когда перешагиваешь определённый рубеж в своих умениях\работе, то уже ни у кого не возникает желания и смелости беспочвенно тебя ущемлять. Ну а вначале, конечно, было тяжело…На концертах , когда люди видели впервые и ещё не успели услышать, была масса скепсиса и критики. Да и в развитие в работе татуировщика мало кто верил.. Но это значит лишь то, что делайте свое дело офигенно, и тогда никто не сможет вам сказать, что «не бабское это дело». : )

Так совпало, что на 8 марта буду катать на сноуборде на Драгобрате. Праздновать не планирую, планирую просто быть счастливой. : )

Слушайте свое сердце и будьте счастливы! Если вам для этот нужно варить борщ и няньчить 3-х детей, или валить панк-рок, или вышивать крестиком, или сделать кругосветку на мотоцикле, дерзайте! Всё в ваших руках!

ДЖО

Joe_4

Привіт, я Джо, живу в Києві, навчаюсь в універі та граю в двох гуртах (Вокіндогу, Кіоски).

На жаль, доволі часто. Багато хто не сприймає мене як музиканта, бо вважають що грати на гітарі чи на басу це «не жіноча справа». Доволі часто після концертів чую «кльово граєш як для дівчинки» (тоді у мене в голові виникає реакція щось назразок «чйо блін?»).

Поки що не знаю, головне щоб погода кльова була.

Хотіла б побажати, щоб вони ніколи не підтримували і не вважали за норму упереджене ставлення до себе, не дозволяли вішати на себе гендерні ярлики та займалися тим, чим їм подобається.

ЛЕРАLera

Привет! Меня зовут Лера, живу в Киеве, работаю дизайнером.
Еще я гитаристка и вокалистка группы Ай Лайка (с барабанщицей Люсей и басисткой Настей), в свободное время помогаю друзьям рисуя афиши к панк-концертам, работаю над айдентикой к замечательному кинофестивалю документального кино 86.

С сексизмом не сталкиваюсь последнее время, так как работаю сейчас в компании, где не на словах соблюдают правила равных возможностей и инклюзивности. В кругу семьи и друзей так же нет места сексизму.

На предыдущей работе были случаи, которые я не воспринимала всерьез, просто потому что с подросткового возраста не сталкивалась с унижением или ущемлением. Но именно так сексизм и выглядит: уже никто не шутит “навари борща” или “не женское это дело”, сексизм приспособился, как простуда, перестал быть явным, в следствие чего многие его не замечают или путают с чем-то типа обыденного хамства (и я бываю в том числе). Так вот — мужской коллектив, глупые шутки о стриптизершах, новоназначенный босс и его протеже пытались ломать наши с сотрудницей принципы работы, подстраивая под свои нужды, не воспринимая наши предложения и идеи. Изматывающая история длиной в год, слезы в офисном туалете от беспомощности, мне казалось, что я бесперпективная и бездарная дизайнерша. А какой совет тебе дают? Будь умнее, приспосабливайся, улыбайся. Я до сих пор не знаю, как правильнее было бы себя вести. Отдать должное, другие ребята за нас заступались, просто потому, что в конкретном случае скорее услышат замечание мужчины, нежели женщины.

8 марта папа традиционно подарит нам тюльпанчики, мы с сестрой поздравим маму и бабушку, а потом все вместе что-нибудь приготовим и пообедаем. Вечером пойдем на феминистскую вечеринку.

Я бы хотела пожелать другим девочкам заниматься тем, чем нравится. Не судить других, не стесняться себя, читать, анализировать, думать, мечтать. Но самое важное — отстаивать свою позицию с улыбкой, легкостью и юмором.

МАРІЯ
Maria_1

Звати мене Марія. Мабуть відрекомендувати себе я маю як засновника і адміна інтернет спільноти Sisterhood!, що об’єднує сильних духом дівчат, які борются з проявами сексизму, расизму та будь-якої іншої дискримінації. Живу я у місті Кривий Ріг.

Достатньо часто стикаюся з проявами сексизму під час працевлаштування, адже багато роботодавців намагаються захистити себе від того, що молода дівчина завагітніє і піде у дикретну відпустку, а якщо дитина вже є, то це передвіщає часті лікарняні і т.д. Сцена звісно є безпечнішим простором, як і будь-який простір для творчості. Адже творчість то є свобода.

Та, мабуть, все ж таки не святкуватиму, бо то за нинішніх обставин вважаю недоречним.

Хочу побажати всім дівчатам і жінкам натхнення, мужності, невгасаючого внутрішнього вогню. Залишайтеся собою, адже кожна неповторна. Люблю цілую.

ТОНЯ

Tonya_1

Привет, я – Тоня из Dollores.

Среди своего довольно узкого окружения я не встречаю никаких проявлений сексизма. В целом, стараюсь избегать или сводить к минимуму ситуации, где он, сексизм, возможен.
Сцена, в том виде, в котором я ее застала, еще тогда была не особо «безопасна», если была когда-либо.

Никаких планов касательно празднования 8 марта у меня нет, скорее всего, проведу этот день дома, возможно, посмотрю какой-то фильм Вуди Аллена, ну и все в таком духе.

Желаю всем девушкам окружить себя приятными людьми.

АБРА

Abra_8

У народі і по роботі всі знають як Абра. ) Живу у Львові, вже 4 роки займається татуюванням. У минулому учасниця гурту Torf (бас). Зараз граю у новому гранжовому проекті Лоно (готуємо матеріал для дебютного концерту, ЕР).

Мабуть, мені пощастило, та з проявами сексизму у повсякденному житті не стикаюсь взагалі. При тому більшість моїх друзів — чоловіки). Щодо сцени, то особисто для мене цей простір завжди був комфортним та безпечним.

8 березня не святкуватиму, так як загалом не святкую і не люблю будь-які свята, але вітаю усіх, хто святкує!

Що побажати? Мабуть, не звертати увагу на мейнстрім, бути собою та продовжувати гнути свою лінію. Як показує досвід багатьох людей, з цього може вийти щось вартісне.

ЮЛІАНА

Yu_3

Грала і частково вокалила в Curie, Thalidomidum та Ilinx, також часом готую веган-бургери на фести та концерти і сижу на дістро.

Писала колись на аорте про сексизм у панк/хардкор сцені. Мені здається, що після моменту, коли ти розумієш що таке сексизм та гендерна нерівність, ти не можеш не помічати це. В іншому випадку це називається заплющенням очей на проблему. На жаль, стикалася з цим на навчанні, на роботі і на досузі теж. Сцена не є виключенням, але, принаймні, у мене тут є друзі, які мене розуміють і підтримують. А це вже варто багато чого.Yu_1

Привітаю із традиційним 8 березня маму, правда, по телефону. Раніше постила на противагу засипу “вітань весни” в соцмережах пости про історію 8 березня. Справжню, адже були жінки, які виходили протестувати за свої права. Кілька таких дат я проводила на маршах рівності в Києві чи Львові. Цьогоріч буду просто в Житомирі. Хоча, за вечір до цього планую долучитися до “Повернемо собі ніч!”.

Боротися за своє право бути почутою, говорити і робити, коли ти вважаєш це за потрібне, змінювати те, коли тебе сприймають як “дівчину того хлопця”, і ставати індивідуальністю. А ще: брати в руки інструменти, виходити на сцену, організовувати канци і стейдждайвити : )

ЮЛЯ

Yulya

Мене звати Юля. Займаюся дістро, готую з колективом веганську їжу для різноманітних заходів. Кілька разів організовувала концерти (в тому числі суто жіночих гуртів) та допомагаю організовувати фестивалі і концерти друзям.

З сексизмом стикаюся дуже часто як у повкякденному житті так і у сцені (зверхнє ставлення як до обслуговуючого персоналу, недовіра у прийнятті рішень, об’єктивація). Ажде в сцену люди приходять з усім своїм мотлохом в головах. Та не поспішають від нього позбавлятися.

Сцена в загальному розумінні для мене не є альтернативою патріархального суспільства. А от в моїй “секті” мені затишно й комфортно. : )

8 березня бігатиму по секондах і пакуватиму валізи.
Привітаю маму та подруг. Прийматиму не банальні вітання від друзів.

Впевненості у собі!

ОЛЕНА

Olena

Можна я назвусь співвласницею лейблу .Aorte? Мені це подобається, хоча насправді всю роботу робить Олексій. Графічний дизайнер, іноді з-під палки роблю оформлення релізів та афіш для концертів.

Відповідати на питання мені не хотілося до останнього, відповіді на них здавалися занадто очевидними і обмежувалися в моїй голові короткими: «Так, ні, звичайно». Маючи доступ до редагування даної статті по блату і прочитавши чужі думки, мені захотілось теж дописати. Так, я стикаюсь із сексизмом у повсякденному житті постійно. Часто виникають ситуації, які торкаються мене опосередковано, або я зовсім не маю відношення до них, а є лише стороннім спостерігачем, але я сприймаю все особисто. Я страшенно дратуюся, коли оперують поняттями «жінки провокують чоловіків», «самі створили таке ставлення до себе». Кожна людина, незалежно від статі, має право бути такою, якою вона хоче. Кожен має право вийти в одних трусах і почувати безпечно себе в них.

Рівноправ’я чоловіків і жінок у світі для мене наразі не існує. Я не хочу порівнювати ситуацію з доісторичними часами, в результаті якого сучасний стан речей ще ого-го. Зараз існує купа інших проблем. Я от зараз пишу в ворді це, а слово сексизм підкреслено такою червоною хвилястою лінією. Не існує типу.
Мені важко сказати об’єктивно на рахунок сцени. Так, коефіцієнт нісенітниць, які можна почути там менший. Так, в мене особисто не було інцидентів. Але це не означає, що сексизму в сцені не існує.
Я не вважаю смішними «безневинні» жарти про чиєсь місце на кухні, жіночу логіку і про те, скільки цвяхів має забити чоловік впродовж життя. Мене не треба виводити з транспорту під руки, але якщо сходинка потягу розташована на висоті 2-х метрів від обледенілого перону, то допомога буде не зайвою, бо з координацією в мене іноді галяк, і я грохнусь. Я не вважаю, що об’єктивація будь-якої персони — це нормальний стан речей. Я ще багато можу написати, я якась жостка.

Це звичайний день для мене. В мене іноді і день народження таким буває, щось не склалося зі святами.

Дівчатам я би хотіла побажати усвідомити не те, що вони «дівчата», чи то «Жінки з великої літери», а те, що вони повноцінні особистості, з усіма її ознаками, які можна вичитати в довідниках з психології, суб’єкти, а не об’єкти – це лиш тим, хто досі до цього не прийшов, а у інших я думаю все норм.

Реклама